Сімейний мікроклімат або хто в домі головний
Сімейний мікроклімат або хто в домі головний
Кожен з нас, створюючи сім′ю, керується різними мотивами: отримати матеріальне благополуччя або статус, мати регулярний секс, «бо так треба» (дань традиції, мама змушує, вік підганяє, подружка заміжня, а я ні). Однак більшість справді вірить, що знайшли свою другу половинку, людину близьку по духу, і хочуть бути щасливими.
Погоджуєтесь? Чому ж тоді в Україні за статистикою кожен 3-4 шлюб розпадається? Що відбувається в сім′ях, які труднощі, що з ними не може впоратися молоде подружжя?
Спробуємо розібратися.
Протягом віків ролі в сім′ї розподілялися дуже просто: чоловік добував харчі на полюванні, воював із сусідами, одним словом вдома був рідко і не довго. А жінка виховувала дітей, вела господарство. Для вирішення нагальних питань вона не могла чекати повернення благовірного, тому сама приймала рішення. Крім того саме жінка могла дарувати нове життя. Тому в давніх племенах до жінки ставилися шанобливо, вона була головною і її слово було вирішальним. З приходом релігії жінку назвали нечистою і керівну роль в сім′ях та суспільстві на себе перейняли чоловіки. З цим ми живемо і наразі.
Зустрілися двоє чужих людей, сподобалися один одному і вирішили одружитися. В сучасному світі це можна зробити дуже швидко. Як ви вважаєте, така швидкість - це добре? Чи встигли люди пізнати один одного, познайомитися із жуками, які живуть в голові кожного? Мабуть, ні. Кожного з них вдома виховували як особистість, яка є головною, а дипломатичності не навчили. Тому створивши свою сім′ю і маючи різне уявлення про те, чим мають займатися чоловік і дружина, про їх права і обов′язки, молоде подружжя вперше стикається із першими труднощами, стресами, непорозумінням і конфліктами. І починаються взаємні докори, образи, претензії. І якщо хтось із них вчасно не закриє свого рота і продовжить огризатися, настає розлучення.
На мою думку, в сім′ї неважливо хто офіційно головний: чоловік чи дружина. Адже обоє, зазвичай, працюють і поповнюють сімейний бюджет. Для сім′ї найважливіше взаєморозуміння і уміння домовлятися без тупання ногами. Адже жоден з нас не любить примусу. Примус і жорсткість викликають невдоволення і протидію. Крім того, важливо враховувати психологічні особливості статей. Чоловіки, в своїй більшості, раціональні, тобто рішення приймають головою. У них існує заборона на емоції, тому вимагати і очікувати від чоловіка, що він зрозуміє ваші переживання, марно. Це зазвичай, однак є винятки. Жінка, навпаки, емоційна, думає і вирішує серцем. Для неї легко роздратуватися, щось сказати на емоціях (не подумавши). Якщо відбулася сварка і чоловік образив жінку, то вона, зазвичай, чекає від нього вибачення. І часто не отримує, бо чоловік вже забув про це, для нього це не суттєво (він раціональний!).
Побудова в сім′ї сприятливого, приємного мікроклімату – це робота усіх членів сім′ї, а не одного. Пробачити незначні недоліки, промовчати, а не «тикнути носом», виконати роботу «не по статусу» замість дружини чи чоловіка, не «довбать», а пояснити і вмовити, бути терпячим, ввійти в положення партнера (особливо, якщо втратив роботу чи при неприємностях), підтримати, зайвий раз сказати, що любиш і цінуєш і т.д.
Це важко? Це в наших силах?
Бажаю мудрості та миру в сім′ї.
