Чому діти втрачають мотивацію до навчання?
Чому діти втрачають мотивацію до навчання?
В житті кожного з батьків може настати період коли дитина висловлює небажання відвідувати навчальний заклад. Наприклад : «Навіщо ходити до школи?», «Не хочу я вчитися!», «І хто вигадав цю школу?»... Як часто вам доводиться чути подібні фрази від своєї дитини? З початком нової навчальної чверті знову стала актуальною проблема відсутності в дитини мотивації до навчання.
І, якщо раніше це стосувалося здебільшого підлітків (у зв’язку з перехідним періодом), то на даний момент навіть малюки в початковій школі не всі мають бажання ходити до школи.
Тому варто з’ясувати, що може стати причиною втрати інтересу школяра до отримання знань.
Які ж причини відсутності бажання вчитися у дітей?
Вирішення проблеми починається зі з’ясування причин, адже поведінка дитини завжди має під собою якісь підстави.
Дитячий і сімейний психолог Світлана Ройз пояснює: «Вчитися і пізнавати нове — це природна потреба дитини. І вона втрачає доступ до неї, коли щось в її житті відбувається не так». Тож у випадку небажання дитини ходити до школи, психолог рекомендує батькам насамперед виключити такі дві причини:
1. ПЕРЕВТОМА
Дитячий організм не завжди може витримувати великі навантаження. А батьки часто забувають про це, і поспішають записати дитину зразу на кілька секцій чи гуртків.
Тому, якщо в дитини погіршилася успішність і вона відмовляється вчитися, насамперед з’ясуйте, чи не є навантаження в школі і поза нею надмірним для вашої дитини, чи немає в неї ознак перевтоми (млявість, дратівливість, погіршення апетиту, порушення сну, часті хвороби).
2. СТРАХИ
Коли дитині страшно, вона перестає сприймати нову інформацію. Страх блокує неокортекс — нові області кори головного мозку, які відіграють важливу роль у навчанні і запам’ятовуванні інформації.За спостереженнями психологівнайчастіше школярі бояться:
·конкретного вчителя;
·авторитарних батьків;
·конкретних однокласників, які дражнять дитину;
·проявити неуспішність (якщо дитина пропустила попередній матеріал чи не має базових знань);
·зробити помилку;
·йти в туалет у школі (дітям легше саботувати школу, ніж зізнатися в цьому).
3. Крім того, виокремлюють декілька ВНУТРІШНІХ ПРИЧИН втрати в дитини навчальної мотивації. Вона може: розчаруватися в тому, що може бути «успішною»; не вірити в себе; привертати увагу неуспішністю; не бачити сенсу в тому, що робить; важко адаптуватися до групи (якщо дитина інтровертного типу); ревнувати до старшого/молодшого брата/сестри.
Серед інших важливих причин відсутності бажання дитини вчитися виділяють:
4. НЕГОТОВНІСТЬ ДО НАВЧАННЯ
Дуже часто дитина втрачає інтерес до навчання, коли її рано віддають до школи, не враховуючи її потреби, можливості сприймати і засвоювати інформацію, фізичний розвиток і ту ж таки здорову мотивацію.
Якщо дитина ще й не відвідувала дитячого садка, то в неї може бути несформована довільна поведінка, яка дає можливість враховувати думку іншого, дотримуватися правил, жити в колективі.«Такий школяр часто діє на свій розсуд, не враховуючи необхідності зважати на думку інших людей. У результаті він отримує реакцію на свої дії, до якої не звик. І надалі це може розвинутися в стійке небажання ходити до школи, яка живе за недоступними і незрозумілими йому законами.»
5. НЕВІДПОВІДНІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ МЕТОДІВ ПОТРЕБАМ СУЧАСНОЇ ДИТИНИ
У світі сучасних технологій вчителю дуже важко залишатися цікавим для дитини. Адже вона має реальну можливість вибрати, звідки черпати знання (переглянути навчальний відеоролик, завантажити енциклопедію на смартфон). Тому «у складному інформаційно насиченому світі завдання вчителя — навчити дитину фільтрувати інформацію, відрізняти брехню від істини, аналізувати, систематизувати, шукати, націлювати увагу в потрібному напрямку. Інакше пересичена інформаційним потоком дитина пізнавати нове не захоче, так само, як дитина, наївшись цукерок, не їстиме супу»— відзначає психологиня Катерина Гольцберг.
6. КРИТИКА ДІЙ ДИТИНИ
Якщо батьки або вчитель негативно оцінюють діяльність школяра, інтерес до цього заняття в дитини пропадає. Це можуть бути фрази на кшталт: «Ой, що це ти тут „накарлякав“?»;
«Он дивися, як у … гарно, а в тебе як ...»;«Краще це зроблю я». Відповідно, дитина сприймає таку поведінку, як сигнал — «Ти сам не впораєшся, ти не здатен!».
7. КОНФЛІКТИ В РОДИНІ
Діти, в чиїх сім’ях бувають часті конфлікти й скандали між батьками, також не дуже хочуть вчитися. Оскільки абстрагуватися від такої ситуації дитині дуже складно, вона реагує на стрес зниженням усіх форм активності, в тому числі й навчальної.
8. ВІДСУТНІСТЬ ЧІТКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ДИТИНИ
Діти з низькою навчальною мотивацією часто живуть у родинах, де немає єдиних правил і вимог до дитини з боку батьків, де батьки дають суперечливі інструкції з виконання завдань.
У таких сім’ях в дитини відсутній режим дня, немає чіткої організації побуту, виконання домашніх завдань контролюється випадково й безсистемно, а критерії успішності змінюються залежно від настрою батьків чи інших членів родини.
9. НЕГАТИВНЕ СТАВЛЕННЯ БАТЬКІВ ДО ШКОЛИ
Критичні фрази про школу, негативна оцінка батьками вчителя, навчальних предметів і шкільних подій не сприяють формуванню шанобливого ставлення до школи.
10. НАДМІРНА ОПІКА
Знецінюючи вольові прагнення дитини, не даючи їй можливості проявляти самостійність, батьки можуть викликати апатію дитини й повне небажання вчитися. Школяр взагалі може відмовитися робити щось самостійно, без постійних підказок мами та сидіння поряд, поки всі уроки не будуть зроблені.
Як ми бачимо, причини відсутності у дітей навчального інтересу — дуже різні. У деяких школярів вони пов’язані з фізичною та психологічною неготовністю до навчання, в інших — з особливостями сімейної ситуації чи виховними промахами дорослих.
Але, якщо ми з’ясуємо справжню причину, то зможемо змінити і ситуацію.
Бажаю успіху! П.п
.https://mail.google.com/mail/u/0/?tab=rm&ogbl#inbox/FMfcgzGxRdsZPCbXMLTKnFJMsGrJZqCQ?projector=1
